Актуальність дослідження проблеми самореалізації особистості у спорті як головний мегатренд є специфічною особливістю глобалізації, в контексті якої малодослідженими є соціоантропологічні виміри, пов’язані з людиною. Ця проблема виникає тому, що починається переосмислюватися феномен людини як суб’єкта спортивної діяльності. При цьому спортивна парадигма в умовах глобалізації починає переосмислюватися, так як має свої плюси і мінуси. Мета дослідження – концептуалізація самореалізації особистості у спорті як головний мегатренд глобального суспільства в контексті соціоантропологічних вимірів. Завдання дослідження : вивчення проблем управління спортом, що детермінуються масштабними трансформаціями (...) сучасного соціуму; дослідження принципів, на основі яких відбувається формування спортивної парадигми в умовах глобалізації; аналіз реалізації можливостей саморозвитку людини у світі спорту в умовах глобалізації; формування нової спортивної парадигми, яка дозволяє виявити міру співвіднесеності тенденцій спорту і потреб у розвитку сутнісних сил людини як їх родової сутності. Аналіз останніх досліджень і публікацій, з яких започатковано розв’язання даної проблеми: використання статей авторів Vizitei N., Voronkova, V.., Edensor, T.., Hambrecht, H. U., Holowchak, M., Reid H., Mechikoff, R., Morgan, W. J., Olexenko, R., Scott, R., в яких вирішуються проблеми людини та її самореалізації у світі спорту та соціоантропологічні засади, які є малодослідженими у сфері спорту. Методологія дослідження - антропологічний та соціоаксіологічний методи, що сприяють проникненню в світ спортивної людини, еволюції спортивної парадигми в умовах глобалізації, позначеною багатьма проблемами людино вимірності, так як спорт пов'язаний і з комерціалізацією. Наукова новизна – у виявленні проблем глобалізації, що впливають на спортивну людину, спортивну діяльність та в цілому на світ спорту. Результати дослідження : самореалізація людини у спорті в умовах глобалізації, що представляє якісну характеристику спортивного світу, започатковану різноманітними спортивними практиками спортивного світу та розкриває рух до інтеграції та цілісності. Висновок - концепція самореалізації особистості у спорті як головний мегатренд формування спортивної парадигми в умовах глобалізації потребують її доповнення соціоантропологічними виміри. (shrink)

Cosmo-nationalism interrogates the rise of national philosophies and their impact on cosmopolitanism and nationalism. -/- The idea of national philosophy carries in it a strange contradiction. We talk about 'German philosophy' or 'American philosophy'. But philosophy has always pictured itself to be the project of universality. It presents itself as something that takes place outside or beyond the national – detachable from language, culture and history. -/- So why do we assign nationalities to philosophies? Building on Jacques Derrida's unpublished seminars (...) on philosophical nationalism, Oisín Keohane claims that national philosophies are a variant of some form of cosmo-nationalism: a strain of nationalism that uses, rather than opposes, ideas in cosmopolitanism to advance the aims of one nation. -/- Key Features Opens up new exciting areas of exploration between nationalism and cosmopolitanism through the concept of the cosmo-national Examines Derrida’s unpublished seminars on philosophical nationalism, showing him to be much more interested in the intersection of philosophy and the social sciences than previously thought Explores three cases: German Philosophy through Kant and Fichte, French Philosophy through Tocqueville and American Philosophy through Emerson. (shrink)

Movido no sólo por haber experimentado intensas ilusiones a lo largo de su vida, sino por su propia vocación teórica, y, una vez puesto a la tarea, por los sorprendentes hallazgos, en primer lugar, de que la palabra ilusión -«tan general, de tan larga historia, de tan claro linaje latino, común a tantas lenguas»- es algo privado del hispanohablante, y en segundo, de la casi absoluta ignorancia acerca de esta emoción, J. Marías aborda en este libro un insólito y fascinante (...) recorrido por este «secreto de la lengua española». A partir de aquí, y a través de sus distintos capítulos, Marías analiza con su indiscutible sabiduría las relaciones del término, y aquello que designa, con la imaginación, el tiempo, el deseo, la vocación, el amor y, por último, con la presencia y la ausencia del propio objeto de la ilusión. (shrink)

X. Zubiri, uno de los pensadores espanoles mas sobresalientes en el presente siglo, nos ha hecho ver que el mal se entiende como condicion de la realidad en respectividad ante el hombre, o sea, en la interaccion del hombre con las cosas reales o consigo mismo en cuanto realidad. En este sentido, el mal se entiende desde la realidad condicionada. Como se entiende que el mal surja desde la realidad? Cual es la consistencia del mal en cuanto condicion? En que (...) supera Zubiri la vision del mal como privacion del bien? El presente estudio pretende dar respuesta a tales cuestiones, considerando el planteamiento del mal segun Zubiri desde el contexto de su pensamiento filosofico. Julio Martin Castillo nacio en 1960 en las Yayas, La Vega (Rep. Dominicana). Ordenado sacerdote en 1986. Ha terminado su doctorado en Filosofia en la Pontificia Universidad Gregoriana (Roma). (shrink)

Cet ouvrage n'est autre qu'une étude a-méthodique sur l'essence phénoménologique humaine appuyée sur la philosophie de Michel Henry. Elle gravite autour de la notion de douleur basée sur la passivité précoce de l'être par rapport à lui-même et dans le cadre révélateur de l'affectivité. En d'autres termes, la révélation de l'être tel qu'il est dépeint dans sa passion. Une nouvelle conception de la corporéité, du temps et du langage vient de la tonalité affective de base de la douleur. Comprendre ces (...) thèmes en les reliant à l'être masculin est crucial pour ne pas le scinder en champs ou dimensions inconciliables qui ne le laisseraient pas comprendre dans ce qu'il fait, dit ou vit, c'est-à-dire sur ce que l'être est vécu -- Contracubierta. (shrink)

On the qualities considered to be negative in a woman as per Islamic teachings.

Mongolian philosophy in the post-communism period.